вівторок, 26 вересня 2023 р.

Адаптація дитини до умов ЗДО. Алгоритм.

  


 Дитина йде в дитячий садок. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк із задоволенням і без криків одразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перші кілька днів або тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичайного. Для дитини початок відвідування садка - це стрес. І наше з вами завдання пом'якшити його настільки, щоб він минув непомітно і без неприємних наслідків. 

    Тож пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.

1) Віддавати дитину до дитячого садочка краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця - все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.

2) За тиждень-два привчити дитину до режиму, що встановлений у садочку, і ввести в раціон дитини страви, які готують у садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина має звикнути прокидатися вранці (наприклад, о 7:00), спати вдень з 12:00, снідати й обідати приблизно в той самий час, що й у садочку. Тоді йому буде легше звикати до умов садочка.

3) Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звісно, якщо вам доводиться віддавати дитину до дитячого садка в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатися чи їсти, а також уміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше та впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.

4) Сформувати позитивну установку на садок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: "Заспокойся, бо відведу в садок", "Ось підеш у садок - побачиш!". Здатні сформувати в дитини установку на те, що в садочку погано і його слід уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, що містять негатив для дитини ("А в садочку тобі доведеться таке їсти!", "Ось підеш у садочок, а там мусово ділитися з дітьми!". Розповідайте дитині про садок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитсадку, коментуючи все, що побачили.

5) Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто занадто розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. "Так, ти прийдеш у групу, а там багато дітей. Спочатку ти нікого не знаєш, але вихователь допоможе потоваришувати і вам буде весело! ". "Так, тобі доведеться бути в садку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов'язково з тобою прийду!" - ось так краще розмовляти з дитиною.

6) Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звісно, не в усіх є така можливість, але добре, якщо в дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на кілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею... Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, які мали невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптуватися до дитячого садка.

7)Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички знадобляться їй у групі дитячого садка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.

8) Спілкуйтеся з вихователями з повагою та доброзичливо. Дитина дуже уважно стежить за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитеся до них, вона приймає ваше ставлення. Тому, прийшовши до дитячого садочка вперше, дитина має відчути й зрозуміти, що вихователька - це "добра людина", бо мама з нею привітна, спокійна й доброзичлива.

9) Обов'язково прощайтеся, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, а й будь-яких моментів розставання. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама йде і скоро повернеться, ніж зрозуміти, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають вигадувати, що мама кинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.

10) Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски тощо). Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтеся відучити від неї паралельно зі вступом до садочка. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується в садочку, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитячого садка.

11) Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюкові, який почав ходити до дитячого садка, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.

12) Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитячого садочка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.

13) Пам'ятайте, дитина відчуває вашу тривогу! Тому стояння під дверима групи і прислуховування до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і "заглядання у вікна" ні до чого доброго не призведе. Дитина, яка відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садочку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго - доки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.

14) Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання.  Якщо дитина плаче в садочку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не намагайтеся одразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: "Так, я бачу, ти дуже нудьгував/нудьгувала!" "Тобі було страшно, сумно, сумно..." 

                    Легкої вам адаптації!


Немає коментарів:

Дописати коментар

Стиль виховання. Як виховувати та не зашкодити її психічному здоров’ю.

       Першим університетом життя для дитини є сім'я, в якій народилася дитина. Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відпов...